Ростислав Паранько's Journal
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in
Ростислав Паранько's LiveJournal:
[ << Previous 20 ]
| Tuesday, October 27th, 2009 | | 5:50 pm |
| | Thursday, October 15th, 2009 | | 7:39 pm |
У цій жахливій історії є лише один позитив: може, люди нарешті протверезіють у своєму ставленні до совкової відрижки під назвою "Артек". Як і до істот, котрі не так давно називали себе "воїнами світла".  by ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) skovalyov | | Wednesday, October 14th, 2009 | | 7:55 pm |
для загального добра
Спостереження вдалої реалізовації практичних хитрощів з розряду "одним пострілом вбити двох зайців" приносять мені особливу, інтенсивну й гостру естетичну насолоду. Ось pani_grunia просвітила щодо hidden agenda за буденним введенням капчі. Як на мене, справді геніально. Цей допис нагадав про питання, яке вже давно мене діймає. Чому в умовах глобального дефіциту енергоресурсів так безгосподарно марнується енергія, котру щодня по всьому світу офісний планктон витрачає у тисячах тренажерних залів, старанно зганяючи з'їдені фастфуди? Що заважає вбудувати у ті всі знаряддя оздоровчих тортур генератори електроенергії, підключити їх до акумуляторів і використовувати викидувану під час вправ енергію бодай на освітлення того ж таки тренажерного залу? UPD: hector_von_kyiv підказує, що над чимось подібним вже працюють. Але там навіть цікавіше: спортзал плаває по річці, рухаючись за допомогою енергії тих, хто тренується, ще й очищує воду. If we can channelize all this kinetic energy into something meaningful we can have a floating River Gym, a kind of soft floating micro-island. It will utilize all the energy made by gym goers and convert it into usable electric energy stored in on-board batteries. This ground-breaking gym will not only endow us with a stimulating view to look upon, but will also provide increased transportation as well as a unique way to purify water while working out. | | Saturday, October 10th, 2009 | | 1:27 pm |
жодного дня без ввічливого запитання
Юлія Володимирівна тепло та людяно пише у себе в ЖЖ: Звичайно, ви можете сказати, що листування – це старомодно у наш час Інтернету, „Однокласників” та скайпу... Так, все це нас зближує, скорочує відстань та час. Однак, листування - це традиція, яку треба відродити та зробити модною.От мене й розібрала цікавість: Юліє Володимирівно,
Було б цікаво більше про Вас дізнатися, так би мовити, краще роздивитися людське обличчя великого політика. Буду вдячний, якщо поділитеся, котрий саме із сучасних засобів комунікації (звісно, поряд із милою серцю й вічно живою паперовою поштою) Ви найбільше любите використовувати: Інтернет, "Однокласники" чи скайп?
З повагою,
Ростислав Паранько | | Friday, October 9th, 2009 | | 3:58 pm |
| | Thursday, October 8th, 2009 | | 10:12 pm |
| | Wednesday, October 7th, 2009 | | 10:54 pm |
| | Monday, September 21st, 2009 | | 7:18 pm |
lost cause
Молодий перспективний філолог: "У мене ж дисер по автобіографічн им стратегі ям письма". Помічник міністра освіти України: "32 річний чоловік склав тестування на максимум готуючись самостійно по шкільн им книжк ам" Це скоро потрапить у граматику, чи як? Сподіваюся не дожити. | | Sunday, September 20th, 2009 | | 8:47 pm |
цивілізаційні відмінності?
Не знаю, чи мої спостереження мають репрезентативний характер, але в мене складається враження, що пострадянські і "західні"/англомовні ЖЖ-сти сповідують діаметрально протилежні принципи. Перші намагаються потрапити у френди до якомога більшої кількості людей, накрутити собі рейтинг, донести те, що пишуть, до якомога ширшої аудиторії (феномен "тисячництва"). Самі френдять легко, імпульсивно. Нерідко виставляють на огляд загалу найінтимніші деталі свого життя. Другі френдяться з дуже обмеженим колом людей, зазвичай тими, кого добре знають; часто ведуть блог суворо в режимі "тільки для друзів" і не паряться, що їх мало хто френдитеме. До невідомих "приблуд", надто тих, хто веде ЖЖ невідомою мовою, ставляться дуже насторожено. Звісно, це не стосується "професійних" блоггерів, йдеться про "звичайних" користувачів ЖЖ. | | Sunday, September 13th, 2009 | | 8:51 am |
найважливіша подія Форуму
Правильним людям зайве нагадувати, що Форум видавців не може вважатися повноцінно проведеним, доки не буде здійснено освячений традицією Ритуал. Сподіваюся, що й цього року все відбудеться в належному порядку і з гідною події урочистістю. День проведення: нині, 13 вересня 2009 року. Місце проведення: chez moi. Початок Ритуалу: орієнтовно між 18 і 19. При собі мати: знаряддя Ритуалу; жертви та узливання до смаку. Адепти Ритуалу мають дві альтернативи: 1) зустріти мене під театром Курбаса одразу після закінчення бесіди з Ольгою Токарчук (17:30) і близько 17:40 разом зі мною вирушити до Місця; 2) добиратися до Місця самостійно (для тих, кому щось каже ім"я шістнадцятого президента США). Хто причитав - передавайте безінтернетним. | | Saturday, September 12th, 2009 | | 12:05 pm |
софофілія
Враження від живого Юстейна Гордера: Коельйо скандинавського розливу. Після зустрічі з почесним гостем Форуму відчуваю легке розчарування. Особливо підхарили фрази: "я вирішив ніколи не ставати дорослим", "щоб щось було цікаво дорослим, це має бути цікаво дітям", "життя занадто коротке, щоб бути нецікавим". Ну, і коли було питання, чи він, пишучи свій перший роман (1986 р.), не скомуніздив дечого із "Нескінченної історії" Міхаеля Енде (1979 р.), - а саме, що головний герой знаходить книжку, де читає про власні пригоди, - Гордер так бочком-бочком з"їхав, мовляв, коли писав, то не знав про "Нескінченну історію". Ага, щас :) Але загалом милий дядько, привітний, добре, що такий є. | | Tuesday, September 8th, 2009 | | 11:53 am |
з нагоди міжнародного дня грамотності пропоную україномовним френдам акцію: вживати прийменник "по" лише з правильним відмінком, тобто не з давальним, а з місцевим. Неправильно: "по вігвамам", "по матрьошкам", "по стерлядям". Правильно: "по вігвамах", "по матрьошках", "по стерлядях". Строк акції не конче мусить обмежуватися нинішнім днем :) | | Monday, September 7th, 2009 | | 5:17 pm |
| | Wednesday, September 2nd, 2009 | | 5:02 pm |
yeah!
Нарешті й у Львові є "Є"! Якось так тихенько й непомітно відкрилися, нині випадково побачив. Гарно, зручно, книжки добре посортовані за тематикою, ніяких там "поличок видавництв", через які нічого неможливо знайти. Література іноземними мовами стоїть там, де їй і належить стояти, - на поличці "Література іноземними мовами". Решта - українською. Працюють від рання до смеркання (9-21, якщо правильно запам"ятав), тож тепер по екстрені подарунки - лише в "Є", агент гламуризації та кацапізації "Букьва" іде лісом. УПД: Адреса: пр. Свободи, 7, орієнтир: пане шофер, коло "Корони" станете? | | Thursday, August 27th, 2009 | | 4:56 pm |
задачка-перекладачка
Отут кілька тижнів тому _torba писав про смішний український переклад назви роману Стівена Кінга "Pet Sematary". Я там ще злісно постібався, але якщо серйозно: як адекватно перекласти українською цю назву? Бачу такі проблемні моменти, які перешкоджають дослівному перекладові: - в українській мові немає короткого (на одне слово), однозначного і нейтрального відповідника англійському "pet" ("пестунчик" не підходить саме через його ненейтральність); - в оригінальній назві є правописні помилки, до того ж характерні для "дитячого" письма, які слід передати і в перекладі. Робимо брейнстормінг? Кличте на підмогу всіх, хто схоче! | | Wednesday, August 19th, 2009 | | 8:24 pm |
must read для перекладачів і зацікавлених перекладом
(моя особиста версія)Є кафедри перекладознавства, є численні праці з теорії перекладу, є вітчизняні й «близькозарубіжні» підручники з шаблонним заголовком «Теорія і практика перекладу» (різного ступеня якості й корисності), але книжок, де справді чітко, просто й до пуття було б описано, «як це робиться», порівняно мало. Наразі для мене існує дві такі книжки. Перша, відоміша у (пост)совку, – Сидер Флорин, Муки переводческие: практика перевода. Друга, на яку я лише недавно натрапив, – Clifford E. Landers, Literary Translation: A Practical Guide. Обидва автори діляться перекладацькою мудрістю, набутою власною кров’ю і потом (і в того, і в того за плечима багато років на ниві). Усе подають системно, чітко, зрозуміло і водночас таким невимушеним, дотепним стилем, що можна читати навіть для розваги. ( Read more... ) | | Tuesday, August 18th, 2009 | | 2:52 pm |
уті-путі!
Ось і мене зобанили Сєнині гівноштабісти! :) | | 10:12 am |
| | Monday, August 17th, 2009 | | 10:13 pm |
| | 7:53 pm |
там живут несчастные люди-дикари
When asked by HarperCollins to translate The Fifth Mountain by Paulo Coelho [...] the weight of accountability was greater than usual. I was told that the English translation would be the model by which translations into less widespread languages would be judged by their publishers. (It was too much to expect that, say, Lithuanian or Slovenian literary translators would know Portuguese.) It would be the basis for an indirect translation – i.e., one from English to a second target language, without reference to the original language. |
[ << Previous 20 ]
|
