Ростислав Паранько

це вам не імпотентна "комісія з моралі"

Tue, 27 Oct 2009 14:55:23 GMT

Скоро в ЖЖ можна буде бандюковіча (взґлєднє тЮльку) лише хвалити.

Thu, 15 Oct 2009 16:55:34 GMT

У цій жахливій історії є лише один позитив: може, люди нарешті протверезіють у своєму ставленні до совкової відрижки під назвою "Артек".

Як і до істот, котрі не так давно називали себе "воїнами світла".

by skovalyov

для загального добра

Wed, 14 Oct 2009 17:24:19 GMT

Спостереження вдалої реалізовації практичних хитрощів з розряду "одним пострілом вбити двох зайців" приносять мені особливу, інтенсивну й гостру естетичну насолоду. Ось pani_grunia просвітила щодо hidden agenda за буденним введенням капчі. Як на мене, справді геніально.

Цей допис нагадав про питання, яке вже давно мене діймає. Чому в умовах глобального дефіциту енергоресурсів так безгосподарно марнується енергія, котру щодня по всьому світу офісний планктон витрачає у тисячах тренажерних залів, старанно зганяючи з'їдені фастфуди? Що заважає вбудувати у ті всі знаряддя оздоровчих тортур генератори електроенергії, підключити їх до акумуляторів і використовувати викидувану під час вправ енергію бодай на освітлення того ж таки тренажерного залу?

UPD: hector_von_kyiv підказує, що над чимось подібним вже працюють. Але там навіть цікавіше: спортзал плаває по річці, рухаючись за допомогою енергії тих, хто тренується, ще й очищує воду.

If we can channelize all this kinetic energy into something meaningful we can have a floating River Gym, a kind of soft floating micro-island. It will utilize all the energy made by gym goers and convert it into usable electric energy stored in on-board batteries. This ground-breaking gym will not only endow us with a stimulating view to look upon, but will also provide increased transportation as well as a unique way to purify water while working out.

жодного дня без ввічливого запитання

Sat, 10 Oct 2009 10:32:55 GMT

Юлія Володимирівна тепло та людяно пише у себе в ЖЖ:

Звичайно, ви можете сказати, що листування – це старомодно у наш час Інтернету, „Однокласників” та скайпу... Так, все це нас зближує, скорочує відстань та час. Однак, листування - це традиція, яку треба відродити та зробити модною.

От мене й розібрала цікавість:

Юліє Володимирівно,

Було б цікаво більше про Вас дізнатися, так би мовити, краще роздивитися людське обличчя великого політика. Буду вдячний, якщо поділитеся, котрий саме із сучасних засобів комунікації (звісно, поряд із милою серцю й вічно живою паперовою поштою) Ви найбільше любите використовувати: Інтернет, "Однокласники" чи скайп?

З повагою,

Ростислав Паранько

перше запитання в ЖЖ Юлії Володимирівни

Fri, 09 Oct 2009 13:03:33 GMT

Доброго дня, Юліє Володимирівно!
Оскільки цей запис присвячено відкриттю Вашого Живого Журналу, то гадаю, що моє запитання не буде відхиленням від теми.
Скажіть будь ласка, чому саме російську мову Ви обрали в налаштуваннях як мову інтерфейсу Вашого ЖЖ?
З повагою,
Ростислав Паранько

цікава кулінарія

Thu, 08 Oct 2009 19:16:21 GMT

Качка по-російськи.

не всяк поет пророк

Wed, 07 Oct 2009 20:00:00 GMT

lost cause

Mon, 21 Sep 2009 16:39:43 GMT

Молодий перспективний філолог: "У мене ж дисер по автобіографічним стратегіям письма".
Помічник міністра освіти України: "32 річний чоловік склав тестування на максимум готуючись самостійно по шкільним книжкам"

Це скоро потрапить у граматику, чи як? Сподіваюся не дожити.

цивілізаційні відмінності?

Sun, 20 Sep 2009 17:59:31 GMT

Не знаю, чи мої спостереження мають репрезентативний характер, але в мене складається враження, що пострадянські і "західні"/англомовні ЖЖ-сти сповідують діаметрально протилежні принципи.

Перші намагаються потрапити у френди до якомога більшої кількості людей, накрутити собі рейтинг, донести те, що пишуть, до якомога ширшої аудиторії (феномен "тисячництва"). Самі френдять легко, імпульсивно. Нерідко виставляють на огляд загалу найінтимніші деталі свого життя.

Другі френдяться з дуже обмеженим колом людей, зазвичай тими, кого добре знають; часто ведуть блог суворо в режимі "тільки для друзів" і не паряться, що їх мало хто френдитеме. До невідомих "приблуд", надто тих, хто веде ЖЖ невідомою мовою, ставляться дуже насторожено.

Звісно, це не стосується "професійних" блоггерів, йдеться про "звичайних" користувачів ЖЖ.

найважливіша подія Форуму

Sun, 13 Sep 2009 06:12:15 GMT

Правильним людям зайве нагадувати, що Форум видавців не може вважатися повноцінно проведеним, доки не буде здійснено освячений традицією Ритуал. Сподіваюся, що й цього року все відбудеться в належному порядку і з гідною події урочистістю.
День проведення: нині, 13 вересня 2009 року.
Місце проведення: chez moi.
Початок Ритуалу: орієнтовно між 18 і 19.
При собі мати: знаряддя Ритуалу; жертви та узливання до смаку.

Адепти Ритуалу мають дві альтернативи: 1) зустріти мене під театром Курбаса одразу після закінчення бесіди з Ольгою Токарчук (17:30) і близько 17:40 разом зі мною вирушити до Місця; 2) добиратися до Місця самостійно (для тих, кому щось каже ім"я шістнадцятого президента США).

Хто причитав - передавайте безінтернетним.

софофілія

Sat, 12 Sep 2009 09:43:10 GMT

Враження від живого Юстейна Гордера: Коельйо скандинавського розливу.
Після зустрічі з почесним гостем Форуму відчуваю легке розчарування. Особливо підхарили фрази: "я вирішив ніколи не ставати дорослим", "щоб щось було цікаво дорослим, це має бути цікаво дітям", "життя занадто коротке, щоб бути нецікавим".
Ну, і коли було питання, чи він, пишучи свій перший роман (1986 р.), не скомуніздив дечого із "Нескінченної історії" Міхаеля Енде (1979 р.), - а саме, що головний герой знаходить книжку, де читає про власні пригоди, - Гордер так бочком-бочком з"їхав, мовляв, коли писав, то не знав про "Нескінченну історію". Ага, щас :)
Але загалом милий дядько, привітний, добре, що такий є.

з нагоди міжнародного дня грамотності

Tue, 08 Sep 2009 09:11:54 GMT

пропоную україномовним френдам акцію: вживати прийменник "по" лише з правильним відмінком, тобто не з давальним, а з місцевим.

Неправильно: "по вігвамам", "по матрьошкам", "по стерлядям".

Правильно: "по вігвамах", "по матрьошках", "по стерлядях".

Строк акції не конче мусить обмежуватися нинішнім днем :)

Mon, 07 Sep 2009 14:21:50 GMT

БРИТАНСЬКІ ВЧЕНІ™ strike again.

yeah!

Wed, 02 Sep 2009 14:12:01 GMT

Нарешті й у Львові є "Є"!
Якось так тихенько й непомітно відкрилися, нині випадково побачив. Гарно, зручно, книжки добре посортовані за тематикою, ніяких там "поличок видавництв", через які нічого неможливо знайти.
Література іноземними мовами стоїть там, де їй і належить стояти, - на поличці "Література іноземними мовами". Решта - українською.
Працюють від рання до смеркання (9-21, якщо правильно запам"ятав), тож тепер по екстрені подарунки - лише в "Є", агент гламуризації та кацапізації "Букьва" іде лісом.

УПД: Адреса: пр. Свободи, 7, орієнтир: пане шофер, коло "Корони" станете?

задачка-перекладачка

Thu, 27 Aug 2009 14:07:39 GMT

Отут кілька тижнів тому _torba писав про смішний український переклад назви роману Стівена Кінга "Pet Sematary".

Я там ще злісно постібався, але якщо серйозно: як адекватно перекласти українською цю назву?

Бачу такі проблемні моменти, які перешкоджають дослівному перекладові:
- в українській мові немає короткого (на одне слово), однозначного і нейтрального відповідника англійському "pet" ("пестунчик" не підходить саме через його ненейтральність);
- в оригінальній назві є правописні помилки, до того ж характерні для "дитячого" письма, які слід передати і в перекладі.

Робимо брейнстормінг? Кличте на підмогу всіх, хто схоче!

must read для перекладачів і зацікавлених перекладом

Wed, 19 Aug 2009 17:30:10 GMT

(моя особиста версія)

Є кафедри перекладознавства, є численні праці з теорії перекладу, є вітчизняні й «близькозарубіжні» підручники з шаблонним заголовком «Теорія і практика перекладу» (різного ступеня якості й корисності), але книжок, де справді чітко, просто й до пуття було б описано, «як це робиться», порівняно мало.

Наразі для мене існує дві такі книжки. Перша, відоміша у (пост)совку, – Сидер Флорин, Муки переводческие: практика перевода. Друга, на яку я лише недавно натрапив, – Clifford E. Landers, Literary Translation: A Practical Guide. Обидва автори діляться перекладацькою мудрістю, набутою власною кров’ю і потом (і в того, і в того за плечима багато років на ниві). Усе подають системно, чітко, зрозуміло і водночас таким невимушеним, дотепним стилем, що можна читати навіть для розваги.

Досвід болгарина Флорина (який блискуче володіє російською), на перший погляд, релевантніший для українського перекладача – і з огляду на спорідненість мов перекладу, і завдяки близькості культурного контексту. Однак і у Лендерза ілюстрації з його англомовних (власне, американомовних) перекладів класичної та сучасної бразильської літератури служать тій самій меті: показати принципи і підходи, які лежать в основі успішного, якісного перекладу художнього тексту. Більшість із них – звісно, mutatis mutandis – можна впевнено брати на озброєння і нам. Втім, Лендерзова книжка варта уваги ще й тому, що вона обрушує на читача справжню лавину розмаїтих «інсайдерських» відомостей про мову й культуру США та Бразилії.

Обидві книжки дають гарну нагоду порівняти реалії «перекладацької кухні»: з одного боку, в соцтаборі у доінтернетну добу, де культурний контекст творів доводилося вивчати за непевними відголосками, які через треті руки проникли крізь залізну завісу; з іншого – в заможному «вільному світі», де перекладач сучасної літератури вважає майже буденною справою на місяць-другий з’їздити в гості до автора, щоб спільно поміркувати над особливо проблемними місцями тексту.

Цікавим (і в плані «а як воно в них?», і в плані «варто спробувати!») є й те, що американець, крім роздумів про власне процес перекладу, досить детально розписує стратегію і тактику самопромоції перекладача-дебютанта – аж до практичних рекомендацій щодо обліку листування з редакціями та видавництвами.

Отож, without further ado, лінки на скачування:

Сидер Флорин. Муки переводческие: практика перевода. Москва: Высшая школа, 1983. 1M
Clifford E. Landers. Literary Translation: A Practical Guide. Clevedon: Multilingual Matters, 2001. 9M

This download offer is for evaluation purposes only, ясно як Божий день.

уті-путі!

Tue, 18 Aug 2009 11:54:42 GMT

Ось і мене зобанили Сєнині гівноштабісти! :)

елементи сюжету

Tue, 18 Aug 2009 07:19:17 GMT

ЕКСПОЗИЦІЯ

КУЛЬМІНАЦІЯ

РОЗВ'ЯЗКА

релакс скраєчку Карпат

Mon, 17 Aug 2009 20:32:03 GMT

село Крушельниця Сколівського району.

В селі вдалося знайти сліди історії.
1905 року фундував пам’ятний знак добродій Петро Ставникевич Крушельницький...

...а через сто років після нього – також Крушельницький, але вже Тимофій Теодорович.

Місцевий люд загалом має потяг до прекрасного. Подекуди замість банальних оленів чи гуцулів з трембітами хати прикрашено репродукціями світової класики:

Не пасуть задніх і місцеві митці:

Історичне обличчя села доповнюють архітектурні пам’ятки доби рабовласництва.

Довкола - мальовничі краєвиди.

Коли околиці було більш-менш досліджено, вирішили трохи помандрувати. Хто знає ті місця – маршрут був десь отакий:

Водоспад Гуркало (підозрюю, що це взагалі місцевий термін на позначення водоспаду):

“Adventure” is my middle name!

Перша в житті підкорена вершина.

«Я колись також підкорюватиму...

...а поки що ліпше їздити отак!»

там живут несчастные люди-дикари

Mon, 17 Aug 2009 17:03:07 GMT

When asked by HarperCollins to translate The Fifth Mountain by Paulo Coelho [...] the weight of accountability was greater than usual. I was told that the English translation would be the model by which translations into less widespread languages would be judged by their publishers. (It was too much to expect that, say, Lithuanian or Slovenian literary translators would know Portuguese.) It would be the basis for an indirect translation – i.e., one from English to a second target language, without reference to the original language.

made up

Fri, 07 Aug 2009 19:13:24 GMT

Вважаю безглуздям, коли жінка робить макіяж, щоб сподобатися чоловікові (якісь там social occasions, вихід на люди - то інша справа). Це ж не справжнє обличчя, а намальоване. Який сенс приваблювати когось несправжнім обличчям? Якщо подобаєшся лише в макіяжі - отже, подобаєшся не ти, а фіктивне обличчя. Якщо ж подобаєшся і без макіяжу, то навіщо його робити?

Кажуть, бувають такі жінки, які чекають, поки чоловік засне, щоб змити макіяж, а потім встають удосвіта, щоб його накласти, поки чоловік не прокинувся: не дай Боже, побачить "ненамальованою"! Як на мене, це моторошно: ціле життя прожити з людиною і жодного разу не бачити її справжнього лиця.

Казати "Ой, вибач, я без макіяжу!" - це ніби казати: "Ой, вибач, я ненароком є собою!"

просто цікаво

Wed, 05 Aug 2009 12:09:59 GMT

Як я вже писав, на Сєню як теоретично можливого кандидата на мій голос я забив, але все ж таки з дослідницького інтересу почитую його гівноблог і навіть часом коментую.

То мені, власне, цікаво, котрий із варіантів має місце:
а) Сам Сєня повний ідіот;
б) повним ідіотом (або саботажником) є штабіст, відповідальний за ведення ЖЖ?

Маю на увазі ось це спілкування юзера arseniy2010 з читачем свого блогу:

http://arseniy2010.livejournal.com/5311.html?thread=564927#t564927

Кому ліньки дивитися гілку - ось найперловіші перли:

читач:
...
1. "а, по-друге, тому що я цього [корупції] не допущу." А з цього місця детальніше. Як саме ви плануєте не допустити? Конкретні кроки.
...

arseniy2010:
Навіщо Вам знати конкретні кроки? Наразі стоїть питання вирішити проблему. І я її вирішу. Як я будуце робити - це моя справа.
...

читач:
...
Ця відповідь свідчить про те, що ви не знаєте як вирішувати цю проблему. Якщо боїтеся крадіжки своїх світлих ідей, то можете, принаймні, у загальних рисах намалювати кроки. Без деталізації.
...

arseniy2010:
Друже, Вам від мене потрібен результат, чи побалакати про те, як я буду це робити? Якщо побалакати, то це не до мене. Залиште свої дитсадкові фокуси "не скажеш - не знаєш".
...

читач:
...
В тому то і справа, що від вас ніякого результату. Тільки голосні заяви "врятувати країну". Ось я й хочу дізнатися як ви збираєтеся її рятувати. Виборець має обирати між реальними стратегіями розвитку країни, а ні між гаслами, що пишуться політтехнологами під кальку.
...
І, будь ласка, з вами спілкуються чемно і культурно. Не треба себе поводити по-хамські. Ви наймаєтеся на роботу (на посаду президента). Ми (виборці) - ваші працедавці. Тому ведіть себе чемно на співбесіді.

arseniy2010:
Якщо Ви вважаєте хамством небажання розводити порожні балачки та мою незгоду з Вашою, на мою думку, деструктивною позицією, то нам, на жаль, немає про що розмовляти. Бажаю Вам знайти того політика, який Вам брехатиме заради того, щоб Ви взяли його на роботу.
До побачення.

Ні, все-таки політики в ЖЖ - це добра річ. "Дабы дурь каждого". Підозрюю, що в даному випадку "дурь" - у максимально предметному сенсі.

Брати! Я знаю, що ви є, я кличу вас, відгукніться!

Wed, 05 Aug 2009 01:10:50 GMT

Виявляється, в нашого улюбленого мегакрутезного веб-прожекту ragu.li є не менш шикарний західний англомовний побратим - www.uncoached.com.

Зацініть бодай

15 of The Most Unacceptable Male Tight Clothing Pictures of All Time

решта тут

Співпраця була б плідною і взаємовигідною, нє?

що це було?

Fri, 31 Jul 2009 21:50:04 GMT

Перед ним стояла жінка у чорній блестящей на пол-лица масці. Соски грудей якої прикривали чорний квітка, усипане блискітками, а на поясі красувався широкий ремінь з якоїсь блискучої клеенкі. У руці вона тримала три павич пера, які плавно стосувалися його волосатая грудей. Чоловік застонал. Стогони стали посилюватися з кожною секундою, і Леоніду здалося, що він зараз помре від перевозбужденія.

Не що інше, як Библиотека на украинском.

Може хтось об'яснити, який сенс в такій блестящей веб-сторонці? Бо я умру від перевозбужденія.

гидота

Tue, 28 Jul 2009 18:59:42 GMT

Оце мені нагадує деяких євреїв, які у 90-х роках ганьбили Україну байками про розгул тут антисемітизму, аби тільки отримати статус біженця.